Вогнегасник - вогнегасник в давнину дуже простий, не більше ніж гачки, вісі, піки, бочки і так далі. Перший справжній спеціальний вогнегасник був винайдений британським капітаном Норфолком Мамбі в 1816 році, і було всього 12 барабанів, наповнених 1 літром води та стисненого повітря.
До середини 19 століття французький доктор Gallieres винайшов переносні хімічні вогнегасники. Змішайте бікарбонат натрію з водою в бочці та використовуйте скляну пляшку, заповнену сірчаної кислотою в ротовій бочці. У процесі використання стрільба використовується для розриву пляшки, змішування хімічних речовин, виготовлення вуглекислого газу і тиску води з бочки.
У 1905 р. Професор Лоран (Росія) винайшов своєрідний піногасник у Санкт-Петербурзі, змішував сульфат алюмінію з розчином бікарбонату натрію та додавав стабілізатор, який обприскувався піною вуглекислого газу і плавав на горінні масло, фарбу або бензин, ефективно виділяючи кисень і гасіння полум'я.
У 1909 році штат Нью-Йорк Девідсон отримав патент на використання вуглекислого газу для витиснення чотирихлористих вуглецю з вогнегасника, який одразу став вогнегасним легким газом, щоб придушити полум'я. З цього часу з'явилися вогнегасники з сухим порошком, вогнегасники з рідким двоокисом вуглецю та інші невеликі типи вогнегасників.

